Як Корфу змінює ставлення до життя.

Є місця, які не просто подобаються - вони впливають. Корфу з тих островів, які тихо змінюють людину, не вимагаючи нічого натомість. Він робить це непомітно: через ритм моря, світло, запахи, повільні вечори та ранки, які починаються не з думок, а з повітря.

Живучи тут, я зрозуміла, що звичне прагнення все встигати втрачає сенс. На острові час не зникає - воно розтягується, стає м'яким. Здається, що хвилин більше, ніж зазвичай, і кожну можна прожити по-іншому: з увагою, теплом, присутністю.

Корфу вчить помічати просте. Як сонце заломлюється у воді. Як шелестять листя олив. Як люди говорять один з одним не поспішаючи, ніби кожна фраза повинна мати вагу.

Острів повертає те, що ми втрачаємо поспіхом: здатність відчувати. Їжу - простий смак свіжого томату, насолода персика, м'якість хліба.

З часом починаєш помічати, що і ставлення до життя змінюється. Ніхто не вимагає бути ідеальним. Ніхто не квапить. Ніхто не оцінює.

Тут достатньо бути.

Корфу - це не втеча від світу. Це повернення до себе.

І, можливо, саме тому цей острів так легко залишається в серці, навіть коли ти далеко. Він стає внутрішньою точкою опори – тим місцем, куди можна подумки повернутися, щоб знову відчути спокій.

Мені хочеться ділитися цією м'якою філософією, цією красою без зусиль. Греція вчить не жити швидше - вона вчить жити глибше.